драпіжник

драпіжник
—————————————————————————————
драпі́жник
іменник чоловічого роду, істота
розм.

Орфографічний словник української мови. 2005.

Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "драпіжник" в других словарях:

  • драпіжник — (драпѢжник) розбійник, бандюга, грабівник, грабіжник …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • драпѢжник — драпіжник (драпѢжник) розбійник, бандюга, грабівник, грабіжник …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • драпіжник — дряпі/жник, а, ч., розм. Той, хто оббирає, обдирає кого небудь, займається здирством; здирник, драпіка, дряпіка. || Той, хто краде, грабує, вбиває …   Український тлумачний словник

  • драпіжка — дряпі/жка, и, розм. 1) ж. Віднімання, захоплення обманом або силою чого небудь у когось; здирство, грабіжництво. 2) ч. і ж. Те саме, що драпіжник, дряпіжник …   Український тлумачний словник

  • драпіка — дряпі/ка, и, ч. і ж. Те саме, що драпіжник, дряпіжник …   Український тлумачний словник

  • драпіжка — 1 іменник жіночого роду грабіж драпіжка 2 іменник жіночого роду, істота грабіжник …   Орфографічний словник української мови

  • дряпіжник — див. драпіжник …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»